Метою цих рекомендацій стала оцінка та включення нових даних у клінічну практику для підвищення ефективності менеджменту артериальної гіпертонії (АГ) у пацієнтів старших за 18 років.

У порівнянні з попередніми рекомендаціями 2013 року, впроваджено: нові цільові рівні артеріального тиску (АТ) залежно від віку та наявності супутньої патології; стадія АГ та оцінка серцево-судинного ризику (ССР) визначаються не рівнем АТ, а ступенем ураження органів-мішеней.

Також пропонується: ширше використання позаофісних методів оцінки АТ; менш консервативний підхід до терапії АГ у пацієнтів похилого віку; приорітет застосування фіксованих комбінацій у стартовій терапії АГ (стратегія “однієї таблетки”).

Спрощено алгоритми медикаментозного лікування неускладненої АГ та поєднаної з ураженням органів-мішеней (цереброваскулярна патологія, діабет, ХХН, периферичний атеросклероз). Основними класами препаратів залишаються інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) або блокатори рецепторів ангиотензину (БРА) у комбінації з блокаторами кальцієвих каналів (БКК) та/або тіазидним (тіазидоподібним) діуретиком (ТД).

β-адреноблокатори (ББ) у комбінації з діуретиком та/або будь-яким препаратом основних класів застосовують у якості альтернативи, за наявністю специфичних показань,.  Противопоказання щодо призначення ББ дещо змінені: додано брадикардию (ЧСС≤60 уд/хв), вилучено ХОЗЛ.

Доведено, що ББ є особливо корисними у наступних клінічних ситуаціях: стенокардія, стан після інфаркту миокарда (ІМ); СН зі зниженою фракцією викиду (СНнФВ); контроль серцевого ритму; у жінок репродуктивного віку з АГ, котрі планують вагітність або є вагітними.

У специфічних клінічних ситуаціях ББ доцільно призначати на любому етапі терапії АГ у комбинації з будь-яким антигіпертензивним препаратом з основних класів (IA).

  • Пацієнтам з АГ і перенесеним ІМ рекомендовані ББ та блокатори РАС у комплексній терапії (IA).
  • Пацієнтам зі стенокардією рекомендовані ББ та/або БКК (IA).
  • При СНнФВ рекомендовані іАПФ або БРА; також є необходним призначення ББ і диуретиков та/або антагоністів мінералокортикоїдних рецептоіов (IA).
  • Для пацієнтів з АГ та захворюванням артерій нижніх кінцівок і високим ССР може бути розглянуто терапію ББ (IIbC).

У новому розділі щодо ведення вагітних з АГ терапія ББ розглядається у якості альтернативи іАПФ або БРА. Подібну лікувальну тактику запропоновано також для жінок репродуктивного віку з АГ, котрі планують вагітність.

Оновлено рекомендації щодо терапевтичної стратегії АГ у пацієнтів з фібрилляцією пересердь (ФП) та іншими порушеннями серцевого ритму. Пацієнтам з АГ і ФП профілактику інсульту рекомендовано проводити за допомогою оральних антикоагулянтів за шкалою CHA2DS2-Vasc  ≥ 2 балів для чоловіків та  ≥ 2 балів для жінок (IA).

За умов необхідності контролю ритму пацієнтам з ФП у якості компоненту антигіпертензивної терапії призначають ББ або недигідропіридинові БКК (IIaB).

У новому розділі з періопераційоного менеджменту АГ пацієнтам рекомендовано уникати різких коливань АТ (IC).

Пацієнти, котрі тривало отримують ББ, у періопераційному периоді слід продовжувати їх приймати (IB).

Різке припинення застосування ББ або препаратів центральної дії (до прикладу, клонідину) є шкідливим та не рекомендованим (IIIB).

У новому розділі щодо лікування невідкладних станів, зумовлених АГ, рекомендовано у кожному випадку визначати чинник екстремального підвищення АТ й тип антигіпертензивної терапії. Найкращим вибором є внутрішньовенні препарати з коротким періодом напіввиведення (есмолол, лабеталол, метопролол, нітропруссид, еналаприлат, урадипіл, клонідин, фентоламін), котрі дозволяють ретельно контролювати гемодинаміку.

У резюме автори рекомендацій також підкреслюють необхідність підвищення прихильності пацієнтів до терапії АГ, ключову роль медичних сестер та фармацевтів у стратегії поліпшення менеджменту АГ.