Wilbert S. Aronow

Vol 5, Supplement 1 (May 2017): Annals of Translational Medicine

Невідкладний або екстрений стан, зумовлений гіпертензією, характеризується підвищенням систолічного артеріального тиску (САТ) ≥ 180 мм.рт.ст. або діастолічного артеріального тиску (ДАТ) ≥ 120 мм.рт.ст. у поєднанні з клінічними ознаками гострого ураження органу-мішені.

Метою невідкладної антигіпертензивної терапії є швидке, контрольоване й безпечне зниження АТ, ефективний захист органів-мішеней, зменшення симптомів та попередження ускладнень.

За винятком ситуації розшарування аневризми аорти, під час невідкладної антигіпертензивної терапії інших станів АТ знижують протягом декількох хвилин – до 1 години приблизно на 20-25%; далі поступово, упродовж 2-6 годин до 160/100 мм.рт.ст. та в наступні 24-48 години – до цільового рівня.

Розшарування аневризми аорти вимагає негайного зниження САТ до ≤ 120 мм.рт.ст. протягом 5-10 хилин. Препаратом вибору є есмолол, котрий вводять болюсно, за 1 хвилину в навантажувальній дозі 500–1000 мкг / кг / хв. та подальшою тривалою інфузією у дозі 50 мкг-200 мкг / кг / хв. Якщо після β-блокади АТ залишаться вищим за цільовий рівень, додають вазодилататор (нітрогліцерин або нітропрусид).

  • Для пацієнтів з гострим інфарктом міокарду (ІМ) або нестабільною стенокардією та важкою АГ препаратом выбору є есмолол; у випадку необхідності вводять нітрогліцерин. За умови стабільної гемодинаміки цільовий рівень АТ становить ≤ 140/90 мм. рт. ст. Під час контрольованого зниження АТ у таких пацієнтів слід підтримувати рівень ДАТ ≥ 60 мм. рт. ст. для того, щоби не посилювати ішемію міокарду.
  • Для лікування післяопераційної хірургічної гіпертензії використовують есмолол, клевідипін, нітрогліцерин та нікардипін. Під час гострого набряку легень, зумовленому гіпертензією, вводять нітрогліцерин, клевідипін або нітропрусид зі стартовою швидкістю інфузії 5 мкг / хв., 1-2 мг / год. або 0,3 – 0,5 мкг / кг / хв. відповідно.
  • Під час невідкладної антигіпертензивної терапії гострої ниркової недостатності (ГНН) застосовують клевідипін, фенолдопам та никардипін. Початкова швидкість інфузії фенолдопаму становить 0,1 – 0,3 мкг / кг /хв., никардипіну – 5 мг/год.
  • У невідкладній антигипертензивній терапії гострого геморрагічного инсульту приорітет надається швидкодіючим внутрішньовенним препаратам з легким титруванням дози. Щодо питань вибору препарату, необхідне подальше їх вивчення шляхом проведення РКД, як і в питаннях цільового рівня АТ. Так, мета-аналіз чотирьох РКД за участю 3315 пацієнтів показав, що інтенсивне зниження АТ при гострому геморрагичному інсульті також зменшує ріст гематоми. Для пацієнтів з гострим ішемічним інсультом, котрим можна проводити реперфузійну терапію, AHA/ASA-2013 рекомендує знижувати АТ до рівнів ≤ 180/110 мм.рт.ст.